«Залежність від інтернету»

2013-04-16

Днями в Хустській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів №2 пройшов семінар для учнів 7 – 10 класів на тему «Залежність від інтернету» за участю представників Всеукраїнського фонду «Краще життя».

Проблема Інтернет – залежності є досить поширеною серед школярів. Вона стоїть на одному рівні поряд з такими серйозними явищами, як наркоманія, алкоголізм та тютюнопаління серед підлітків.

Актуальність даної теми визначається тим, що сьогодні учням навіть зробити домашнє завдання без допомоги Інтернет - джерел важко. Школярі просто перестають мислити. Не менш важливе питання про фізичне і психічне здоров`я дітей. Батькам слід взагалі не підключати комп`ютер до мережі, або, якщо вони довіряють дитині, встановити чітко регламентований годинник для роботи в Інтернеті та перевіряти, чим же займається дитина, інакше псевдо спілкування з однолітками виллється в пошук зовсім інших сайтів.

За даними різних досліджень Інтернет - залежними сьогодні є від 2 до 6 відсотків українського населення, серед яких більше ніж 70 відсотків школярі 13-16 років. Діти - найбільш уразлива категорія користувачів Інтернету. Явище, коли дванадцятирічна дитина вже має шестилітній “ стаж ” гравця, тепер мало кого здивує. До того ж, на сполох слід бити ще й тому, що комп’ютер з усіма його можливостями вже стає не просто надмірним захопленням, а й залежністю.

За статистикою 54% користувачів у віці від 13 до 23 років проводять в Інтернеті щоденно від 1 до 3 годин. Існує категорія людей, яка живе віртуальним життям по 10 годин на добу і більш.

Більшість дітей вже не уявляють свого дозвілля без Інтернету, комп’ютерних ігор і чату. Заради життя в мережі вони з легкістю жертвують уроками в школі. Інтернет, як павук, затягує підлітка у свою павутину. І як тільки людина починає жити в ілюзорному світі, вона втрачає зв’язок зі світом реальним і попадає в залежність від всесвітньої мережі.

Більш схильні до комп’ютерної залежності діти, чиї батьки через надмірну трудову зайнятість не можуть приділити їм достатньої уваги, а часто намагаються компенсувати свою відсутність матеріально. Проте ні дорогі іграшки, ні речі, котрі купують їм батьки через брак уваги, не здатні замінити живе спілкування.

Тож комп’ютер спочатку компенсує школяреві спілкування з батьками, потім дорослі втрачають свій вплив у житті підлітка. Також за результатами спостережень виявлено, що в більшості випадків залежними стають діти з неадекватною самооцінкою (заниженою або завищеною), котрим важко спілкуватися з однолітками.

Крім того, поміж причин поринання підлітків у віртуальну реальність дослідники назвали невміння вибрати собі спосіб дозвілля, брак реального авторитету для наслідування.

Отже, на сьогоднішній день Інтернет - залежність не визнається особливим захворюванням. Не існує психологічного чи психіатричного діагнозу: «Інтернет -залежність» у порівнянні із залежностями від алкоголю і наркотиків. Вважають, що така залежність у меншій мірі шкодить здоров'ю людини, не руйнує його мозок, і, здавалося б, достатньо безпечна. Але кожен з нас повинен для себе зробити вибір: чи дійсно ми хочемо, щоб наші діти жили в іншій реальності? Чи можливо і потрібно обмежувати їх в прийомі «інформаційної їжі»? Чи ми вже безповоротно стали Інтернет - наркоманами?