День української писемності та мови у Хустській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2

2015-11-13

Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування, надії на щасливе майбутнє.

(Панас Мирний)

У нашої нації є своє безцінне надбання – українське співуче слово. З цього приводу вже протягом довгого проміжку часу (а саме з 1997 року) українці мають чудову нагоду святкувати День писемності та мови. Це свято можна поставити на рівні державних, таких як День Незалежності України чи День Гідності та Свободи. Адже саме мова виокремлює свідомого громадянина з-поміж когорти простих жителів країни, мова об’єднує схід і захід і є важливою ознакою патріотизму.

9 листопада об одинадцятій годині учні 8 -11 класів та вчителі нашої школи взяли участь у написанні радіодиктанту.

Радіодиктант національної єдності – це незвичайна форма виявлення рівня знань та володіння українською мовою. Цей ювілейний п’ятнадцятий диктант – не просто акція, а диктант – символ. Власне диктант для написання важким не був, але по завершені учасники акції ділились думками та обговорювали можливі помилки, що спонукало ще раз і ще раз зазирнути до орфографічних словників.

У цей день філологами школи був організований та проведений конкурс імені П. Яцика. Учні підготували логічний вступ до проведення конкурсу у ході якого звучали мелодійні вірші про українську мову.

Учитель української мови та літератури Д.М. Ганусинець розповіла про життєвий шлях відомого українського мецената Петра Яцика та про історію запровадження Міжнародного конкурсу мовознавців.

Після цього учні розпочали виконувати завдання мовного конкурсу.

Педагог – організатор Заєць Т. В. провела гру – вікторину «Я люблю Україну» для учнів 4-х класів.

Як говорив український письменник Олесь Гончар «…мова – це не просто спілкування, а щось більш значуще. Мова – це музика, мелодика, фарби, мисленнєва діяльність народу».

Сьогодні ми разом з учнями в черговий раз переконались, що мова – це наше життя, наше спільне багатство, яке потрібно систематично примножувати і, звичайно, пишатися тим, що ми є носіями нашої мелодійної, рідної української мови!